Совмещаю 0,5 ст. пат. анатома в районной больнице. Вчера была крепкая ругань между: мною, начмедом, инфекционистом, ревматологом и участковым терапевтом.
Умерла женщина 32 лет. Более месяца назад эта женщина находилась на лечении в реанимации с д/зом:"пневмоцистная пневмония, ВИЧ-инфекция", болезнь Либмана-Сакса с нефрологическими и гематологическими проявлениями. ВИЧ - подтверждён в Киеве. В позапрошлом году в Киеве женщина получала антиретровирусную терапию. Состояла на учёте у инфекциониста в районе.
Вот, вчера умерла. Родственники обратились за выдачей " врачебного св-ва о смерти" к участковому терапевту. Терапевт послал к инфекционисту. Инфекционист решила написать " справку" о смерти, указав д/з " ВИЧ/СПИД".Родственники, устроив скандал - пошли в прокуратуру с угрозами" затаскаем по судам, нарушение врачебной тайны" и.т.д....
По СКВ (болезнь Либмана-Сакса) ревматолог выдать " свидетельство" отказалась. Хотя... генерализованая форма " волчанки" вполне в данной ситуации могла привести к смерти.
Далее! Родственники начал " штурмовать" меня, начмеда с требованием " вскрыть и написать правду"! " не позорить детей и всю семью"
Что вскрывать? Зачем вскрывать? Смысл?
Спас меня - областной патологоанатом, и сказал " НЕ вскрывать"!Начмед - согласился. И... опять: угрозы и.т.д...
Выдал, всё-таки, участковый терапевт " справку" с д/зом " наростаюча поліорганна недостатність. Пневмоцистна пневмонія. Генералізована форма системного червоного вовчака".
О ВИЧ/СПИД - и речи нет.
Теперь ВОПРОС, ДОРОГИЕ КОЛЛЕГИ!
Как ВЫ поступаете в случаях
подтверждённого ВИЧ/СПИД? Выставляете ли в св-ве о смерти данный диагноз?
О " врачебной тайне"... Ну, тут ЮРИДИЧЕСКИ - ИНОЕ!
Порядок надання медичної інформації про пацієнта, який помер,
іншим особам залежить від періоду, в який ця інформація запитуєть-
ся. Якщо медичну інформацію, в тому числі ознайомлення з доку-
ментацію, вимагають родичі померлого або інші уповноважені за його
життя (опікуни, представники) особи на етапі встановлення причин
смерті — до отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації
актів цивільного стану — такі особи мають на це право. Таке право
гарантується статтею 285 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ):
«Після смерті пацієнта, члени його сім’ї або інші особи, уповноваже-
ні за життя пацієнтом, мають право бути присутніми при дослідженні
причин його смерті та ознайомитися із висновками щодо причин
смерті, а також вправі оскаржити ці висновки до суду».
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 серпня
2006 р. № 545 затверджено Інструкцію щодо заповнення та видачі лі-
карського свідоцтва про смерть (форма 106/о). Лікарське свідоцт во
про смерть оформлюється у двох примірниках. Перший примірник ви-
дається родичам померлого чи іншим особам, які зо бов’я за ли ся похо-
вати померлого, другий — залишається в закладі охорони здоров’я.
Якщо ж медичну інформацію про померлого пацієнта вимагають
після отримання свідоцтва про реєстрацію смерті, не для ознайом-
лення з причинами смерті, відмовити в наданні такої інформації ме-
дичний заклад має право і родичам померлого, а також усім іншим
зацікавленим особам.
Хоч ні у статті 286 ЦКУ щодо права на таємницю про стан здоров’я, ні
у статті 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здо-
ров’я» від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII не йдеться про зобов’язання збе-
рігати лікарську таємницю після смерті пацієнта, дозволу на поширення та-
кої інформації у зв’язку зі смертю медичне законодавство теж не містить.
Щодо лікарської таємниці, на думку автора, має діяти принцип адміні-
стративного права — дозволено те, що прямо передбачено законом. Тому
розголошення інформації, що становить лікарську таємницю, навіть після
смерті пацієнта заборонено. Такі висновки збігаються з положеннями Же-
невської декларації Всесвітньої медичної асоціації 1948 року (Міжнародною
клятвою лікарів), Міжнародного кодексу медичної етики 1949 року, а також
Декларації про політику в галузі забезпечення прав пацієнта в Європі, в яких
передбачено обов’язок медичних працівників зберігати в таємниці медичну
інформацію навіть після смерті пацієнта.
Таким образом! Строгой ( впрочем, - НИКАКОЙ) РЕГЛАМЕНТАЦИИ, что касается ВИЧ/СПИД( д-за) при заполнении св-ва о смерти в ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫХ ДОКУМЕНТАХ НЕТ!!!!!
Так... " этика, и мораль" ( какие же глупые и эфемерные понятия))
Так, всё же? ПИСАТЬ/НЕ ПИСАТЬ ВИЧ/СПИД в св-ве о смерти или НЕ ПИСАТЬ?
ВАШЕ МНЕНИЕ, ГОСПОДА!
П.С. Лично я - вообще являюсь " спид-диссидентом". Считаю, что ВИЧ - величайшее надувалово))))) 20-21 столетия! На котором фармацевтическая мафия хорошо греет ""о""пу и руки.
Да,.. документальная юридическая ссылочка!
http://maslegalgroup.com.ua/d/673176/d/med...4_shkolnaya.pdf
Сообщение отредактировал Black Panter - 24.9.2015, 23:15